За період з 2012 по 2015 рік на суддю Глиняного надійшло 35 скарг – це рекорд серед суддів апеляційного суду. Більшість скарг - через небажання судді Глиняного брати самовідвід. Чому сторони так часто вимагають самовідвід судді Глиняного? Тому що син судді Сергій Вікторович Глиняний працює прокурором відділу участі прокурорів у судовому провадженні з перегляду рішень в Апеляційному суді міста Києва управління підтримання державного обвинувачення в суді. Тобто дуже часто виступає обвинувачем в суді, де працює його батько.

Щодо майнового стану судді Віктора Глиняного, то проаналізувавши декларації судді за 2014 та 2015  роки ми бачимо, що єдиним доходом судді є його заробітна плата.

При цьому готівкою Віктору Петровичу вдалося зекономити трохи більше його річної заробітної плати.

Щодо майна, то тут ситуація цікавіша. У власності судді Глиняного більше 4 Га землі в Чернігівській області, яку, згідно з декларацією за 2015 рік, він здає в оренду всього лише за 2423 грн. на рік.

Володіє пан Глиняний також і земельною ділянкою розміром 7 соток та невеликим будинком площею 174 м2 в Києві.

Також є у Віктора Глиняного й подарована квартира в Києві. І два гаражи в Києві.

До слова, вартість такого подарунку сьогодні складає щонайменше 54 тис. дол. Ще одним недешевим майном Віктора Петровича є автомобіль, а саме BMW X5 2013 року випуску.

Придбав це авто суддя новим, згідно декларації заплатив за нього Віктор Петрович 670 тис. грн., або більше двох річних заробітних плат.

28 липня 2016 року суддя Віктор Глиняний успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання суддів та підтвердив свою здатність здійснювати правосуддя.

Знайомтесь, Лашевич Валерій Миколайович – член колегії суддів із розгляду апеляції Романа Насірова. Суддівську кар’єру Валерій Лашевич розпочав 1996-го з посади заступника голови військового суду Калиновського гарнізону. В 2010 році суддю Валерія Лашевича переведено до Апеляційного суду Києва, де він працює і дотепер.

Прізвище судді Лашевича фігурує в розслідуванні щодо втручання в систему електронного розподілу справ колишнім головою Апеляційного суду Антоном Чернушенко. Адже суддя Лашевич, за дивним збігом, отримав найбільшу кількість справ, пов’язаних із арештом майна.

Нещодавно Валерій Лашевич також ухвалив одне одіозне рішення: відпустив харківського «беркутівця» Бєлова,  звинувачуваного у вбивстві мінімум трьох осіб 18 лютого на Майдані під нічний домашній арешт.

Проаналізувавши декларації судді Лашевича за 2014 та 2015 роки бачимо, що основним доходом Валерія Миколайовича є його заробітна плата та пенсія.

Єдиною ж задекларованою нерухомістю є квартира площею 48 кв.м у Василькові Київської області.

Масенко Денис Євгенович – третій суддя колегії, яка буде розглядати апеляційну скаргу Романа Насірова.

Суддівську кар’єру Денис Масенко розпочав 2002-го із призначення суддею Ленінського районного суду м. Луганська. В 2015 році указом президента Петра Порошенко суддю Масенка переведено до апеляційного суду міста Києва, де він працює дотепер. В окупованому Луганську суддя Масенко перебував безпосередньо до свого призначення в столицю, зокрема підчас обстрілів, та навіть побував в Луганському СБУ після його захоплення проросійськими бойовиками.

Хоч у Києві суддя працює недавно, він також встиг взяти участь у кількох одіозних справах. Зокрема ім’я Масенко згадується в складі колегії суддів в проекті рішення про скасування арешту на майно «Нафтогазвидобування», яке голова Апеляційного суду Антон Чернушенко ховав у мантії під час обшуку в його службовому кабінеті. Також суддя Масенко входив до колегії суддів, що розглядала справу щодо підозрюваних у вбивстві Бузини Медведько і Поліщука.

Проаналізувавши декларації Дениса Масенко за 2014 та 2015  роки бачимо, як і в інших членів колегії, що основним доходом є заробітна плата судді. В 2015 році одним з доходів родини є також соціальні виплати вимушеним переселенцям.

Скоромна ситуація в судді Масенко і з майном, згідно декларації він володіє двома квартирами в Луганську та має право на безоплатне користування квартирою площею 100 кв. м в Києві.

За інформацією порталу «Наші гроші» квартира, де безкоштовно проживає суддя Масенко та його родина, розташована поблизу будівлі суду на вул. Вузівській.

Росік Тетяна Володимирівна – ще одна суддя Апеляційного суду міста Києва, що засідатиме в колегії з розгляду апеляції Романа Насірова.

Суддівську кар’єру Тетяна Росік розпочала 2003-го, із призначення на посаду судді Дарницького районного суду міста Києва. Пізніше її було переведено до Апеляційного суду м. Києва, вона й працює дотепер. 31 травня 2016 року суддя Росік однією із перших пройшла первинне кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність вершити правосуддя. Хоча за результатами тестів вона потребувала підвищення кваліфікації, і на сьогодні щодо її діяльності до ВККС направлено 19 скарг.

В березні 2017 року суддя Росік відмовила у притягненні до суду Павла Овчаренко, таким чином надавши йому можливість і далі уникати слідства. Пан Овчаренко підозрюється в розкраданні понад 400 млн. грн. Суддя Росік також була в колегії суддів разом з суддями Лашевич і Рибак, що зменшила заставу директору ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Руслану Журилу зі 100 до 12 мільйонів гривень.

З декларацій судді Росік за 2014 та 2015  роки ми бачимо, що живе суддя виключно на одну заробітну плату. Більше того, в 2015 році єдиним доходом Тетяни Росік, яка, згідно декларації, є матір’ю-одиначкою, була соціальна допомога – 30 тис.грн.

Щодо майна, то, згідно декларації, проживає суддя Росік в службовій квартирі в Дарницькому районі площею 82 кв.м.

Однак кращі житлові умови має мати-пенсіонерка судді, яка в 2016 році стала власницею квартири в новобудові по вул. Антоновича площею 128 кв.м.

Вартість такої квартири сьогодні від 170 тис.дол, що складає більше 4 млн.грн.

Щодо рухомого майна, суддя Тетяни Росік має автомобіль Toyota RAV4 2006 року випуску.

Рибак Іван Олексійович – п’ятий суддя з колегії суддів, які будуть розглядати апеляційну скаргу Романа Насірова 13 березня.

Суддівську кар’єру Іван Рибак розпочав 2005-го, коли указом президента був призначений на посаду судді Голосіївського районного суду м. Києва. В червні 2011 року Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала призначити Івана Рибака суддею апеляційного суду м. Києва безстроково, де він працює й нині.

Як і всі судді колегії розгляду апеляційної скарги пана Насірова Іван Рибак в червні 2016 року успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання суддів та підтвердив свою здатність вершити правосуддя.

Як ми вже зазначали, 9 березня Іван Рибак разом з суддями Лашевич і Росік змінив суму застави директору ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Руслану Журилу зі 100 до 12 мільйонів гривень.

В 2012 році саме суддя Іван Рибак підтвердив рішення суду першої інстанції щодо арешту тоді ще екс-міністра МВС, а зараз Генерального прокурора України Юрія Луценко.

Проаналізувавши декларації судді Рибака за 2014 та 2015 роки ми бачимо, що основним доходом родини, як і його колег з колегії є заробітна плата судді.

Щодо майна, то воно також доволі скромне: згідно декларації, Іван Рибак має службову неприватизовану квартиру площею 56 кв.м. в Голосіївському районі столиці, однак його дружина та син володіють вдвічі більшою квартирою площею 105 кв.м. в Києві.

При цьому, отримав службову квартиру суддя Рибак вже після того, як його родина стала власником іншої квартири в Києві, а отже, постає питання щодо доцільності отримання службового житла маючи місце для проживання в столиці.

Щодо рухомого майна, то, згідно декларації, дружина судді користується автомобілем Toyota RAV4 2008 року випуску за довіреністю. Жодного іншого автомобіля в декларації Івана Рибака не вказано.

Як бачимо, судді, що незабаром розглядатимуть апеляційну скаргу Романа Насірова із вимогою зміни запобіжного заходу та суми застави, мають немало спільних рис. Це і доволі скромні задекларовані доходи й статки, і ціла низка ухвалених ними раніше сумнівних рішень. Необґрунтоване зменшення суми застави, виконання очевидних вказівок Адміністрації президента – лише невелика частина «заслуг» кожного з п’яти суддів, що ухвалюватимуть рішення з апеляції пана Насірова. Саме тому ми особливо пильно та зацікавлено будемо стежити за рішенням цієї колегії судів 13 березня 2017 року.

Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції. PROSUD