Сьогодні Павло Миколайович Безмащук працює в столичній прокуратурі та обіймає посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва.

Саме цю інформацію Павло Миколайович вказав при подачі документів на конкурс у ДБР. Слід відзначити, що Павло Безмащук претендує одразу на дві посади в цьому новому органі: директора територіального управління у місті Миколаєві та керівника Третього управління організації досудових розслідувань.

До цього Павло Миколайович намагався потрапити і до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Але це йому не вдалося.

Та нас зацікавив інший епізод з біографії прокурора. У період з 28 вересня 2012 по 20 березня 2015 року Павло Миколайович був першим заступником прокурора Подільського району міста Києва. А це означає, що він підлягав люстрації та навіть був включений до списку осіб, що підлягають звільненню. Однак люстрації Павлу Миколайовичу, схоже, вдалося уникнути.

Як ми можемо побачити із поданих ним декларацій, 23.10.2016 року він відзвітувався після звільнення. Однак вже через два дні, 25 жовтня, став кандидатом на посаду в Генеральну прокуратуру. А в декларації за 2017 рік вже вказує, що працює прокурором у прокуратурі міста Києва.

Тож відкритим залишається питання, як Павлу Безмащуку вдалося відновитися в прокуратурі. Можливою відповіддю на це питання є те, що прокурор брав участь в АТО протягом 2015 року. А як відомо, особи, які мають посвідчення учасника бойових дій, не підпадають під люстрацію. Зазначимо, що даний метод активно використовується працівниками правоохоронних органів для уникнення люстрації, адже, щоб отримати посвідчення учасника бойових дій їм не обов’язково їхати в «гарячі точки», інколи достатньо деякий час побути в містах Донецької та Луганської областей, де немає активних бойових дій.

Певний час Павло Миколайович попрацював у бізнесі. Протягом майже чотирьох місяців він був керівником ТОВ «ТАМЕЛ ЛТД». Однак, чи працював в цей час Павло Безмащук ще прокурором – невідомо. Тому сподіваємося, що це з’ясують відповідні правоохоронні органи, адже поєднання посади прокурора та керівника компанії – незаконне.

До речі, родичі прокурора теж є держслужбовцями. Наприклад, його дружина Юлія Юріївна Безмащук є старшим викладачем в Національній академії прокуратури. Така інформація вказана в декларації    чиновниці. А от в одній зі своїх наукових робіт пані Юлія вказує, що є заступником директора Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України, молодшим радником юстиції, кандидатом юридичних наук.

Ми також проаналізували статки та майно прокурора. У своїх деклараціях за 2015, 2016 та 2017  роки вік вказав 700 тис. грн заробітної плати та  соціальних виплат. Важливо відзначити, що з цієї суми 497 тис. грн зарплати Павло Миколайович отримав у 2017 році, вже після підвищення оплати праці прокурорів. Окрім цього, ще 1 млн грн Павло Безмащук задекларував від продажу майна. Дивна ситуація склалася із доходами його дружини. У 2015 році Юлія Юріївна задекларувала 727 тис. грн доходів (з них заробітна плата – 252 тис. грн). А от за наступні 2 роки пані Юлія не заробила нічого, за виключенням лише 500 грн подарунку від профспілки працівників прокуратури.

Отже, сумарний дохід подружжя склав 2,4 млн грн (бл. 92 тис. доларів).  При таких доходах подружжю вдалося заощадити 80 тис. доларів та придбати значну кількість елітного майна.

Інша квартира Юлії Безмащук розміщена теж в центрі Києва на Печерських Липках, за адресою: Костя Гордієнка (провулок Чекістів), 1А.  За це житло у 2012 році пані Юлія  заплатила більше 1 млн грн, або 134 тис. доларів.

Вище ми згадували про Людмилу Миколаївну Мащенко, з якою дружина прокурора є співвласниками квартири в Краматорську, а також Марину Валеріївну Гаврилову – власницю автомобіля, яким користується сам прокурор. Відповідь на питання, ким є ці дві персони для родини Павла Миколайовича привідкриває декларація  Марини Гаврилової. У ній вказано, що квартирою в Краматорську користуються всі троє: Людмила Миколаївна Мащенко, Марина Валеріївна Гаврилова та Юлія Юріївна Безмащук. При цьому Марина Гаврилова є дочкою Людмили Мащенко. Її дочкою є і Юлія Безмащук – от тільки від іншого чоловіка пані Людмили, з яким вона розлучилася і про що є відповідне судове рішення.

Доволі цікавою є персона Марини Валеріївни Гаврилової – впливової судді з Донецької області. У 2016 році Марина Валеріївна звільнилася з посади за власним бажанням. У документі вказано, що Гаврилова Марина Валеріївна з травня 1996 року по квітень 2012 року працювала суддею Краматорського міського суду Донецької області, з квітня 2012 року по травень 2013 суддею Апеляційного суду міста Києва, з травня 2013 року обіймає посаду судді Апеляційного суду Донецької області. Верховною Радою України 17 травня 2001 року обрана на посаду судді безстроково.

Більше того, пані Марина встигла побувати головою Апеляційного суду Донецької області та Краматорського міського суду. Після свого звільнення пані Марина займається адвокатською діяльністю.

Як бачимо, родина прокурора витратила на своє рухоме та нерухоме майно сотні тисяч доларів. Виникає логічне запитання про походження їхніх статків, адже жоден із родичів Павла Миколайовича бізнесом ніколи не займався. Сподіваємося, що відповідь на це запитання отримає конкурсна комісія ДБР, яка і буде проводити співбесіду із Павлом Безмащуком.

Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Генеральної прокуратури України. PROSUD