Заступник Головного війського прокурора Генеральної прокуратури України Борзих Дмитро Валерійович. Розслідування «PROSUD».

В червні 2017 року Головний військовий прокурор Анатолій Матіос виступив із ініціативою звільнити від обов’язку електронного декларування всіх військових прокурорів, мотивуючи це  загрозою їхньому життю та життю їхніх родин. А перед тим понад  100 декларацій прокурорів зникли з сайту НАЗК.

Ми вирішили перевірити, що ж насправді намагалося приховати керівництво прокуратури, прибравши декларації своїх працівників.

Знайомтесь, заступник Головного військового прокурора Генеральної прокуратури України – Дмитро Валерійович Борзих. В квітні 2017 року декларацію пана Борзих з невідомих причин прибрали з сайту Національного агентства.

 

 

29 червня 2017р.

 

 

Однак копії зниклих декларацій залишилися на сайті проекту «Декларації», завдяки чому ми мали змогу проаналізувати декларації Дмитра Борзих за 2015 та 2016.

Виходець з Луганську, Дмитро Борзих починав свою кар’єру прокурором Ленінського району м. Луганська. Після подій Революції Гідності Дмитро Борзих переїздить до Києва та починає працювати в Головній військовій прокуратурі ГПУ, де зовсім незабаром стає правою рукою Анатолія Матіоса. В листопаді 2014 року, з нагоди Дня працівника прокуратури, Президент України нагороджує  Дмитра Борзих медаллю «За  працю і звитягу». Цікаво, за що було його нагороджено - щойно по приїзду з Луганська?

Першою справою, після якої прізвище Борзих з’явилося в ЗМІ, став побутовий конфлікт між тоді ще адвокатом Юлії Тимощенко Сергієм Власенко та його колишньою дружиною Наталією Окунською в листопаді 2013 року. Те, що подібною справою займається Генеральна прокуратура України, Дмитро Борзих пояснював тим, що на час скоєння злочину, в 2008-му, Сергій Власенко був народним депутатом України. Тоді представники прокуратури говорили про можливі 2 роки арешту в разі доведення вини пана Власенка; однак, Сергій Власенко зміг не лише уникнути покарання, але й знову стати депутатом Верховної ради. Втім, ця справа стала непоганим стартом для прокурора Борзих, який відразу після неї перейшов до військової прокуратури.

В липні 2016 року блогер та колишній працівник Луганської прокуратури Сергій Іванов повідомив, що за його інформацією саме Дмитро Борзих, як права рука Головного військового прокурора Анатолія Матіоса, займається контролем всіх конвертаційних центрів у зоні АТО.

Повертаючись до аналізу декларації прокурора Борзих, ми бачимо, що основним доходом Дмитра Валерійовича є його заробітна плата. Щоправда, в 2015 році вона була достатньо великою, як на працівника прокуратури, та склала більше пів мільйона грн.

 

 

Щодо майна, то, згідно декларації за 2015 рік, Дмитро Борзих та його мати володіють квартирою площею 72 кв. м. в Луганську та орендують будинок площею 43 кв. м. в селі Українка, поблизу Києва. Також прокурор Борзих зазначає в декларації право користування 2 кв. м. в гуртожитку, що очевидно є його адресою реєстрації.

 

 

В декларації за 2016 рік прокурор Борзих вже не зазначає свою матір, однак, в ній ми знаходимо в кілька разів більший будинок під Києвом, який орендує прокурор. А саме, будинок площею 390 кв. м. в селі Лісники, Києво-Святошинського району.

 

 

Ось як виглядає даний будинок з висоти пташиного польоту.

 

 

Водночас, декларація Борзих не містить жодної інформації щодо видатків на оренду цього будинку. Згідно правил електронного декларування, відомості про видатки та правочини зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмету правочину) перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що складає 80 тис.грн. Отже, не зазначати вартість оренди в декларації прокурор Борзих міг лише за умови, якщо вартість оренди не перевищувала 7 тис. грн в місяць. Наскільки реальною є вартість оренди та сплата комунальних послуг в будинку площею майже 400 кв. м. в передмісті Києва в 7 тис. грн на місяць?

Цікавим є також зникнення в декларації Дмитра Борзих за 2016 рік квартири в Луганську. Натомість, з’явився дохід в більше ніж пів мільйона гривень від продажу нерухомого майна іноземному громадянину.

 

 

Постає закономірне питання: громадянин якої іноземної держави міг придбати квартиру в місті, окупованому військовими Російської Федерації? Можемо припустити, що новим власником квартири Дмитра Борзих став громадянин Росії. В такому разі, як відповідає моральним критеріям факт ділових відносин військового прокурора в 2016 році з представником країни-агресора?

Окрім прибутку в 500 тис. в декларації за 2016 р. у прокурора Борзих з’явився і автомобіль – Toyota Camry 2006 р.в. придбана ним за 300 тис. грн.

 

 

В листопаді 2013 року фото-журналіст Макс Левін під час судового засідання зафіксував Дмитра Борзих з ручкою Montblanc Thomas Mann вартістю 1.5 тис.дол., однак, жодного майна в графі «цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» в якій має декларуватися подібне майно в деклараціях пана Борзих за 2015 та 2016 роки – не значиться.

 

 

Проаналізувавши декларації прокурора Дмитра Борзих ми не розуміємо, то яку ж, власне, загрозу життю несли оприлюдненні в ній данні.  Однак, у нас постали питання щодо правильності їх заповнення, приховування вартості оренди будинку та зв’язки військового прокурора з іноземними громадянами на території тимчасово окупованої території.

 

Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Генеральної прокуратури України. PROSUD

Copyright © 2016 PROSUD