Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
Гарник Кирило Юрійович.
Розслідування «PROSUD».
Навесні 2016 року розпочався знаковий етап судової реформи – проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів. Через нього мають пройти усі діючі українські судді. На початковому етапі, у 2016 році, суддів, які не підтвердили здатність здійснювати правосуддя – направляли на навчання до школи суддів, після якої вони могли повернутися до здійснення судочинства. За такою лояльною процедурою вдалося пройти оцінювання понад 300 суддям. Утім, далі правила змінилися і тепер, у разі не підтвердження здатності вершити правосуддя, суддя може бути звільнений.
Для уникнення проблеми, кого та в яку чергу викликати на кваліфікаційне оцінювання Вища кваліфікаційна комісія суддів запропонувала вершителям самостійно реєструватися для його проходження. Станом на вересень 2017 року заявки подав 781 суддя. Таку активність, незважаючи на можливе звільнення, можна пояснити, перш за все, вагомим підвищенням заробітної плати судді у разі успішного проходження оцінювання, а також лояльністю до суддів, що не можуть пояснити своїх статків, яку вже продемонстрували члени ВККС на конкурсі до Верховного Суду.
Знайомтесь, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Кирило Юрійович Гарник. Перед початком суддівства Кирило Гарник намагався побудувати кар’єру поп-зірки, беручи участь у російському шоу «Фабрика зірок-5».
Свою суддівську кар’єру Кирило Юрійович розпочав у 2011 році з призначення суддею Полтавського окружного адміністративного суду. Вже через 2 роки, у 2013 році, Кирила Гарника переводять до столиці та призначають суддею Окружного адміністративного суду міста Києва. Як бачимо, 5-річні суддівські повноваження Кирила Юрійовича закінчились 2016 року, а отже, зараз він не має права вершити судочинство. Згідно графіку Кирило Гарник буде проходити первинне кваліфікаційне оцінювання 2 листопада 2017 року.
Прізвище Гарник може здатися вам знайомим, оскільки однією із фігуранток наших перших розслідувань була його мати - Людмила Гарник, яка працює суддею Київського апеляційного Господарського суду. Людмила Гарник була також однією із перших суддів, які проходили первинне кваліфікаційне оцінювання. Однак спочатку вона не підтвердила здатність здійснювати правосуддя, тому її відсторонили від суддівства та направили на перепідготовку до Національної школи суддів. Однією з причин непроходження кваліфікаційного оцінювання можна назвати те, що ВККС мала багато запитань щодо статків судді. Зокрема, Людмила Гарник не змогла чітко пояснити, звідки на її рахунках більше 4 млн грн (!), з огляду на те, що єдиним джерелом її доходів є суддівська зарплата. Тоді вона пояснила таку суму «помилкою», втім, у своїй е-декларації за 2015 рік суддя Гарник вказала ще більшу суму на банківських рахунках – понад 5 млн грн, у 2016 році заощадження Людмили Гарник зменшилися, проте, припускаємо, що це пов’язано з ліквідацією банку, в якому Людмила Леонідівна тримала найбільше заощаджень – 170 тис. дол.
Як ми вже згадували, Вища кваліфікаційна комісія суддів не могла звільнити навіть тих суддів, які не підтвердили здатність здійснювати правосуддя. Після проходження навчання в Національній школі суддів Людмила Гарник мала би повторно проходити оцінювання. Щоправда, ВККС досі його не провела, і планує це зробити 30 жовтня 2017 року. Тобто, з 2016 року Людмила Гарник просто очікувала, коли це відбудеться та отримувала свій суддівський оклад.
Однак повернімося до Кирила Гарника. Незважаючи на коротку суддівську кар’єру, Кирило Гарник устиг відзначитися сумнівними рішеннями про заборону акцій протесту. Так, саме він у липні 2013 року забороняв акції протесту біля Києво-Печерської Лаври, Володимирської гірки та Софійської площі проти приїзду до України на святкування 1025-річчя хрещення Русі патріарха Кирила та президента Росії Володимира Путіна.
Щодо доходів Кирила Гарника, то проаналізувавши декларації за 2013, 2014, 2015 та 2016 роки, ми бачимо, що основним прибутком родини Кирила Юрійовича є його суддівська заробітна плата. Усі ці роки його дружина, Марія Гарник, декларує відносно невеликий дохід – 2-3 тис. грн на місяць, отриманий від Київського національного інституту будівництва та архітектури. У 2017 році дружина судді почала будувати кар’єру художниці, зокрема, у квітні 2017 року відкрилась перша персональна виставка Марії Гарник, проте, які доходи дружині судді приносить мистецтво, ми побачимо тільки в декларації за 2017 рік. Загалом, сукупний дохід родини за 4 роки склав – 1 млн 84 тис. грн.
Щодо майна, то у власності Кирила Гарника перебуває частина квартири площею 106 м2 на пр. Лобановського в Києві та 2 паркомісця, вартістю 115 тис. грн кожне у сусідньому будинку. Очевидно, цю квартиру суддею було приватизовано. А як було отримано цю квартиру з комунальної власності – невідомо.
У січні 2017 року Кирило Гарник також став щасливим власником автомобіля Audi Q7 2016 року випуску. Його купівля обійшлась судді в 1 318 62 грн.
Крім того, очевидно, що Кирило Юрійович також успадкував від своєї матері і здатність заощаджувати кошти у більшій кількості, ніж задекларовані доходи. Однак, на відміну від матері, Кирило Гарник віддає перевагу зберіганню заощаджень в «банці», а не банку. Так, у 2016 році суддя декларує 80 тис. дол. готівки, що більше, ніж 2 млн грн., також понад 11 тис. дол. суддя зберігає у банку.
Цікавішим за майнову декларацію судді Кирила Гарника виявився його акаунт у соціальній мережі Instagram. Якщо вірити фото, які, вочевидь, виставляє сам суддя, він полюбляє подорожувати та за останні 2 роки відвідав ряд недешевих країн, зокрема: Перу, Португалія, Іспанія та Італія.
Виникає багато запитань, зокрема, як судді, офіційний дохід якого це виключно заробітна плата, вдається купувати дороге майно, активно подорожувати за кордоном та заощаджувати коштів більше, ніж він зміг заробити за 4 роки.
Сподіваємося, що ці питання задасть при кваліфікаційному оцінюванні Кирилу Гарнику і Вища кваліфікаційна комісія суддів, ми ж будемо активно слідкувати та аналізувати суддівські відповіді.
Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. PROSUD