Суддя апеляційного суду Закарпатської області Крегул Микола Миколайович. Розслідування «PROSUD».
Напередодні виборів голови апеляційного суду Закарпатської області, що відбудуться 9 вересня 2016 року, ми аналізуємо можливих кандидатів на цю посаду.
Раніше ми вже розповідали про нинішнього в.о. голови цього суду Сергія Павліченка. У даному ж розслідуванні піде мова про людину, яка обіймала цю посаду з 2012 по 2015 рр.
Знайомтесь – Крегул Микола Миколайович, суддя апеляційного суду Закарпатської області.
Професійна кар’єра пана Крегула розпочалася ще в 1982 році, коли відразу після закінчення Одеського державного університету ім. Мечникова, почав працювати слідчим прокуратури Перечинського району Закарпатської області.
Свою ж суддівську кар’єру Микола Миколайович розпочав у 1992 році в апеляційному суді Закарпатської області, де і працює дотепер.
31 травня 2011 року Вища рада юстиції призначила пана Крегула заступником голови апеляційного суду Закарпатської області.
А вже менше ніж за рік, 21 лютого 2012 року, та ж сама ВРЮ в складі одіозних Сергія Ківалова та судді-втікачки Інни Отрош, приймає рішення про призначення Миколи Крегула головою апеляційного суду Закарпатської області.
У квітні 2014 року, вже після революції Гідності та набуття чинності закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», судді апеляційного суду Закарпатської області таємним голосування повторно обирають своїм головою саме Миколу Крегула строком на один рік.
Через рік, весною 2015 року, пан Крегул програє вибори голови суду, перемагає - Віталій Дроботя.
Можливо, на те, що Миколі Миколайовичу не вдалося обійняти посаду голови суду в 2015 році вплинули факти, які було оприлюднено в 2014 році. Саме тоді до рук журналістів та громадськості потрапили документи Служби безпеки України, завдяки яким стало відомо, що Микола Крегул, в якості слідчого судді, особисто видавав дозвіл на прослуховування телефонів журналістів і власкорів загальноукраїнських ЗМІ на Закарпатті на підставі статті 114 Кримінального кодексу України – "шпигунство".
Окрім журналістів під «таємне прослуховування» за дозволом Миколи Крегула в часи Євромайдану, попали також іноземні дипломати. Зокрема, начальник консульського відділу Генерального консульства Словацької Республіки в Ужгороді Бібіана Громадова та заступник Генерального консула Угорщини в Ужгороді Ендре Саліпскі. Обом дипломатам інкримінувалася "розвідувальна діяльність проти України".
Також, за інформацією журналістів та місцевих активістів, саме Микола Крегул, будучи головою апеляційного суду Закарпатської області, особисто давав вказівки суддям зазначеного суду "штампувати" звинувачувальні "вироки" в апеляціях по адміністративних справах активістів, що захищали площу Народну в Ужгороді.
Однак, скандальні справи за можливої участі пана Крегула відбувалися ще до революції Гідності.
Так, в 2013 році в Івано-Франківську правоохоронцями була затримана група крадіїв, які протягом 2012-2013 рр. активно "працювали" на Закарпатті, грабуючи будинки та автомобілі. Затримані повідомили, що в Ужгородському районі мали «кришу» в особі тодішнього начальника Ужгородського РВ УМВС Романа Стефанишина. Крадії назвали прізвища 4-х працівників Ужгородського РВ УМВС, однак, жодного з них, в тому числі Романа Стефанишина, не було притягнуто до відповідальності.
За стійким переконанням громадськості Закарпаття, причиною безкарності пана Стефанишина є втручання в справу його тестя – голови апеляційного суду Закарпатської області Миколи Крегула. За інформацією журналістів, пан Крегул тиснув на підлеглих суддів, щоби ті не давали санкції на арешт правоохоронців та всіляко намагався «зам'яти» ситуацію з зятем, що зрештою і вдалося йому зробити, бо дана справа так і не набула значного резонансу в ЗМІ.
До речі, зять Миколи Крегула на сьогодні не тільки працює в правоохоронних органах, але й отримав підвищення, працює він зараз начальником Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.
Щодо офіційних доходів судді Миколи Крегула, то за даними декларації за 2013 рік, будучи головою суду, пан Крегул заробив 322 360 грн., з яких більшу частину (286тис.грн.) склала його суддівська заробітна плата. Дружина та молодша дочка Миколи Миколайовича в 2013 році мали доволі скромний заробіток у майже 130тис.грн. на двох.
Менш скромними є майнові статки Миколи Миколайовича та його родини.
Сам суддя Крегула задекларував 4 земельні ділянки площею 960, 660, 3000 та 800м², з яких дві перебувають у власності, одна - дісталася у спадок, а інша перебуває в користуванні. Родина ж пана Крегула задекларувала земельну ділянку на 1035м².
Також суддя Крегул у 2013р. задекларував два житлових будинки площею 353м² та 100м².
Однак, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація лише щодо будинку на 353м². Розташований він, до речі, у передмісті Ужгороду, де вартість 10 соток землі на сьогодні складає близько 20 тис.$, або більше 500тис.грн.
За оцінками експертів, вартість трьохповерхового будинку, яким володіє пан Крегул, на сьогоднішній день сягає 160тис.$ або більше 4млн.грн.
Згадуючи про зятя пана Крегула, нинішнього начальника поліції Ужгорода, необхідно згадати і про старшу доньку Миколи Миколайовича – Стефанишин Маріанну Миколаївну.
Пані Стефанишин, як доволі часто буває в суддівських сім’ях, також працює суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Незважаючи на доволі скоромні доходи Маріанни Миколаївни та її чоловіка, володіє ця суддівсько-поліцейська родина чималим будиночком площею 250м² на тій же самій вулиці, де живе батько Маріанни Микола Крегул.
Вартість будинку дочки пана Крегула, судді Маріанни Стефанишин, та її чоловіка, головного міліціонера Ужгороду, на сьогодні складє близько 150тис.$ або майже 4млн.грн. (13 річних сукупних доходів подружжя станом на 2014р.).
Нагадуємо, що зовсім скоро, 9 вересня 2016р., відбудуться вибори голови апеляційного суду Закарпатської області, який очолював Микола Крегул протягом 2-х років. Сподіваємося, що оприлюднені нами факти будуть належним чином враховані суддям під час голосування.
Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції. PROSUD