Досвід роботи у правоохоронних органах у Максима Ігоровича досить великий. Сьогодні він займає доволі високу посаду заступника начальника Департаменту процесуального керівництва із кримінальних проваджень слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури. На це місце його було призначено  в лютому 2017 року.

Загалом же свою кар’єру в прокуратурі Максим Мельніченко розпочав ще 2003 року в Донецькій області. У 2007 році його було переведено в Київ, і відтоді він постійно працював у столиці на різних посадах. З кар’єрним шляхом пана Максима можна ознайомитися в анкеті, яку він подавав беручи участь  у ще одному важливому конкурсі – на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Найцікавішим моментом у кар’єрі чиновника є період 2010–2014 років, коли Максим Ігорович займав посаду першого заступника прокурора Подільського району м. Києва. Працюючи на цій посаді, Максим Мельніченко автоматично підлягав люстрації. Однак тут найцікавіше. Спочатку, а саме 1 грудня 2014 року, Максима Мельніченка дійсно було звільнено. Однак у 2015 році йому вдалося успішно оскаржити рішення ГПУ про його звільнення та поновитися на посаді прокурора. Директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко констатувала, що Максим Мельніченко є одним із чотирьох осіб, які й надалі працюють в органах прокуратури попри те, що Мінюст вважає, що Максим Ігорович повинен  бути звільнений.

«Відновивши» свою репутацію, Максим Ігорович продовжив свою блискучу кар’єру. Наприкінці 2015 року Генпрокурор Віктор Шокін призначив Максима Ігоровича Мельніченка на посаду керівника Генеральної інспекції ГПУ, який «вивів за штат інспекції відділ, який розслідує справу «діамантових прокурорів», фігурантом якої є сам Віктор Шокін».

У ЗМІ також згадується, що 27 квітня 2011 року Максим Мельніченко був затриманий на хабарі. Але тоді йому вдалося домогтися закриття справи і благополучно продовжити роботу в системі Януковича.

Також у деяких ЗМІ повідомляється, що Максим Мельніченко є бізнес-партнером і родичем Віктора Вікторовича Кудрявцева – скандального екс-заступника Генерального прокурора та Віктора Кононенка – колишнього судді Верховного суду України.

Будучи замішаним у декількох гучних скандалах, Максим Мельніченко успішно подає декларації доброчесності до прокуратури, що ще раз доводить абсолютну безкорисність цього процесу.

Ми також проаналізували декларації Максима Ігоровича за 2013, 2015, 2016 та 2017 роки. За цей період прокурор заробив майже 1,5 млн грн, з яких 631 тис. грн – у 2017 році. Варто відзначити, що зарплата Максима Мельніченка є єдиним доходом родини з п’яти осіб. Дружина прокурора Дар’я Вікторівна Мельніченко задекларувала різноманітні соціальні виплати та виплати по безробіттю на загальну суму 96 тис. грн за 4 роки.

У безпосередній власності Максима Мельніченка є лише будинок у Донецькій області площею 41 кв. м та дві земельні ділянки. Натомість власниками решти задекларованого майна є родичі прокурора.

Дружина Дар’я Вікторівна Мельніченко разом зі своїм батьком Віктором Павловичем Антипенко володіє квартирою в Києві площею 47 кв. м.

У прокурора та його дружини є досить багато заощаджень – 17 тис. дол. і 100 тис. грн.

До речі, ще одна компанія Ірини Олександрівни Мельніченко – ТОВ «НОВИЙ ІНЖИНІРИНГ» успішно бере участь в українських тендерах.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган в Україні, на який покладаються великі надії в майбутньому. Чи достойний Максим Ігорович Мельніченко стати частиною цього органу, маючи за собою цілий шлейф скандальних корупційних історій – питання риторичне. І ми сподіваємося, що конкурсна комісія візьме до уваги наведені нами факти про самого Максима Ігоровича та про його найближчих родичів, які під час збройної агресії з боку Росії продовжують вести в РФ бізнес і платити податки до російського бюджету.

Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції. PROSUD