Свою кар’єру в органах прокуратури Сергій Мочалко розпочав досить давно, зокрема, згадується, що вже в 30 років у 2005 році він доріс до посади прокурора району. Пізніше він став прокурором Врадіївського району Миколаївської області. Втім, 27 червня 2013 року життя прокурора кардинально змінилося. Саме цього дня до Врадіївської центральної районної лікарні була госпіталізована мешканка смт. Врадіївка Ірина Крашкова, яка заявила, що минулої ночі її зґвалтували та сильно побили міліціонери. Після цих подій у селищі розпочалися протести проти свавілля правоохоронних органів. Своєї посади був позбавлений і прокурор Сергій Мочалко. Його звільнили 2 липня 2013 року із формулюванням «за неналежне виконання своїх функціональних обов’язків у сфері забезпечення нагляду за законністю при проведенні слідства органами внутрішніх справ». До того ж у ЗМІ неодноразово звучало, що перед звільненням прокурор вивозив із робочого місця дуже багато документів. Втім, без роботи він залишався недовго та вже через тиждень був переведений на посаду рядового працівника прокуратури Кривоозерського району.

Знайшлося місце у прокуратурі Сергію Мочалку і після так званого «очищення» цього органу. Зокрема, на конкурсі на керівні посади Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області він зайняв шосту позицію. Не отримавши бажаної посади керівника, Сергій Петрович став звичайним прокурором Кривоозерського відділу Первомайської місцевої прокуратури. До того ж Сергій Петрович подав декларацію доброчесності, у якій про скандальні події жодного слова.

Утім, запитання щодо доброчесності прокурора на цьому не закінчуються. Та перш ніж говорити про наступні факти, познайоммося з родиною пана Сергія.

Розпочнімо з його батька – Петра Сергійовича Мочалка. Він є депутатом Врадіївської селищної ради. Обрався Петро Сергійович у раду від партії «Блок Петра Порошенка». Навіть попри те, що він обрався туди від БПП, у його декларації вказано, що він є керівником Врадіївської районної організації «Народна партія».

Також відомо, що Петро Сергійович у період 2001–2012 років очолював управління агропромислового розвитку Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Аналогічну посаду депутата Врадіївської селищної ради займає і дружина прокурора – Наталія Михайлівна Мочалко. Щоправда, туди вона обралася вже від Української народної партії.

Як бачимо, Наталія Мочалко була начальником управління юстиції в районній адміністрації, а також претендувала на посаду начальника відділу економічного розвитку й торгівлі Врадіївської райдержадміністрації.

Її батько – Михайло Тимофійович Висоцький – із червня 1996 року обіймав посаду судді (у період 1998–2005 років був головою суду) Врадіївського районного суду Миколаївської області. А 28 березня 2013 року він звернувся із заявою про звільнення з посади за власним бажанням і був звільнений Вищою радою юстиції. Після цього Михайло Тимофійович вирішив підтримати сімейну традицію та теж став депутатом  Врадіївської селищної ради від тієї ж Української народної партії.

Братом екс-судді є Петро Тимофійович Висоцький. У період 2001–2016 років він очолював відділ освіти Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області. А ось Петро Тимофійович вирішив змінити сімейну традицію, щоправда, некардинально. Замість Врадіївської селищної ради своїм місцем роботи він обрав Врадіївську районну раду. І там він є не просто депутатом, а головою райради!

Дружина Петра Тимофійовича – Валентина Іванівна Висоцька керувала районним управлінням соціального захисту населення Врадіївської РДА. Там вона пропрацювала теж 16 років.

Коли майже вся сім’я працює в селищній раді – отримувати у приватну власність землю, яка належить громаді, стає значно простіше. Ось, наприклад, рішення Врадіївської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території земельної ділянки Наталії Михайлівні Мочалко та Сергію Петровичу Мочалку. Таке рішення рада прийняла 22 грудня 2017 року. І того самого дня рада прийняла інше рішення – про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Ба більше, надалі ми покажемо, що родичі прокурора володіють десятками гектарами землі у Врадіївці та Врадіївському районі.

Також у ЗМІ прокурора Сергія Петровича неодноразово звинувачували в корупційних діяннях.

Ми також проаналізували декларації прокурора Сергія Мочалка за 2010, 2014, 2015, 2016 та 2017  роки. За цей період прокурор вказав дохід у 848 тис. грн. Його дружина заробила за аналогічний період лише 179 тис. грн. Попри не надто великий дохід Сергію Петровичу вдалося заощадити 10 тис. дол.

У декларації Сергія Петровича вказано дві квартири у Врадіївці, власником яких є його дружина Наталія Михайлівна.

Батько прокурора Петро Сергійович Мочалко, який є депутатом Врадіївської селищної ради, теж задекларував багато землі, а саме 10 ділянок площею 13 га. Окрім того, у власності Петра Сергійовича є квартира у Врадіївці та комплекс нежитлових будівель площею 1579,7 кв. м. Також відомо, що Петро Мочалко зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Батько дружини прокурора – Михайло Тимофійович Висоцький, який теж є депутатом Врадіївської селищної ради, задекларував 3 земельні ділянки площею 6 га, 2 будинки та 1 квартиру в Миколаєві. Серед авто у власності екс-судді є Renault Duster 2013 року (придбав у 2014 році), вище згаданий Hyndai I20 YNDAI  I20 2014 року випуску та Daewoo Lanos 2005 року.

Братом екс-судді є Петро Тимофійович Висоцький, який є головою Врадіїївської районної ради, він теж має 2 житлові будинки у Врадіївці та 5 земельних ділянок. Дещо більше інформації про Петра Тимофійовича вдалося знайти в реєстрі судових рішень. Наприклад, відділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Миколаївській області довів у суді винуватість у вчиненні Петром Тимофійовичем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Суть справи в тому, що Петро Висоцький, займаючи посаду голови Врадіївської районної ради, 25 грудня 2015 року на 3-ій позачерговій сесії Врадіївської районної ради 7-го скликання голосував за рішення «Про встановлення надбавки голові районної ради та заступнику голови районної ради». Цим рішенням він встановив собі надбавку до його посадового окладу в розмірі 50 %.

В іншому судовому рішенні з Петра Тимофійовича стягнули на користь Врадіївської РДА 29 941 грн за те, що він «під час перебування на посаді начальника відділу освіти спорту та молоді Врадіївської РДА видав наказ №137-к від 16 листопада 2015 р. про звільнення ОСОБА_3 з посади директора Врадіївської районної гімназії за п. 2 ст. 40 КЗпП України». Цей указ був незаконний, із чим і погодився суд.

Ще одну справу проти Петра Висоцького було відкрито Управлінням захисту економіки в Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Петра Тимофійовича звинувачували в тому, що він «при розгляді питання про обрання голови Врадіївської районної ради 7-го скликання на 1-ій сесії Врадіївської районної ради сьомого скликання брав участь у підготовці, розгляді питання щодо внесення його кандидатури до бюлетеня на посаду голови районної ради, здійснював особисту участь у проведенні виборів голови, не повідомив райраду про наявність конфлікту інтересів і після проведення голосування та обрання головою ради брав участь в обговоренні, голосуванні за затвердження проекту рішення №5 «Про обрання голови районної ради» від 1 грудня 2015 р.». Втім, цю гіпотезу поліції Врадіївський райсуд не підтримав.

Родина прокурора Сергія Мочалка – яскравий приклад так званих «сімейних кланів», які займають усі ключові державні посади (прокурора, судді, депутата і т. п.). На шляху до отримання бажаних посад окремі родичі прокурора не гребували порушенням антикорупційного законодавства, що вже визнано судом. У підсумку хочеться наголосити, що прокурор Сергій Мочалко, стосовно професійності якого існують обґрунтовані сумніви, все ж продовжує працювати в органах прокуратури. Йому вдалося пережити пониження в посаді та навіть реформування місцевих прокуратур. Навіщо Сергію Мочалку ця посада можна лише здогадуватися, адже, на відміну від низькооплачуваної роботи в держоргані, він мав альтернативу – бізнес на величезних земельних ділянках або ж приватна юридична практика як адвоката. Та схоже, що посада прокурора в невеличких містах і селищах є більш бажаною, ніж перераховані варіанти.

Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Генеральної прокуратури України. PROSUD