Станіслав Олегович – молодий суддя. Диплом юриста він отримав у 2004 році в Академії МВС у Дніпропетровську. Відповідно до даних досьє судді у 2002 році, тобто ще студентом, він почав працювати на АКзП «Демос». З 2008 року місце праці невідоме, але відповідно до Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців він був зареєстрованим підприємцем та надавав послуги консультування з комерційної діяльності.

Тобто заробітки родини дійсно непогані. Але навіть при таких заробітках нас дуже здивували збереження судді. З 2012 року суддя декларує більш ніж півмільйонний депозит. Відповідно до декларації за 2014 рік у судді на банківських рахунках було 586 200 дол. США. А у дружини 455 914 грн.

У декларації за 2015 рік депозит судді зріс до 587 000 у. о. Від цього депозиту суддя отримав відсотки у розмірі 257 012 грн. Чи міг заробити молодий юрист до 2011 року такі статки, залишається питанням.

Однак з декларації судді випливає, що у цій квартирі сім’я не проживає, оскільки їх зареєстрованим та фактичним місцем проживання є Орлівщина. Будь-які права на нерухомість у Орлівщині суддя не задекларував, що також є порушенням антикорупційного законодавства.

Як ми вже зазначали, дружина судді є приватним нотаріусом. А особливістю нотаріальної діяльності є необхідність мати нотаріальну контору, де здійснюється така діяльність. До приміщень нотаріальних контор навіть є спеціальні вимоги. Тому Юлія Олександрівна однозначно мала оформляти права на приміщення, де знаходиться її контора. Відповідно до Єдиного реєстру нотаріусів вона розташована за адресою м. Дніпро, вул. Челюскіна, 3 кв. 13.

Однак у деклараціях судді немає жодної згадки про цю нерухомість, що однозначно є порушенням правил заповнення декларації.

Але справжній сюрприз нас очікував, коли ми поцікавились – а кому ж належить ця нерухомість. Виявляється, наразі власником квартири, де знаходиться нотаріальна контора, є Жукова Ірина Володимирівна – теща судді. Проте найцікавішим є те, як і чому вона стала власником приміщення. Отже, його першим власником була мати судді – Ричка Алла Іванівна. Власність у неї виникла на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.08.2014 року.

Відповідно до даних реєстру позов був поданий 14.07.14, а вже через три тижні мати судді отримала рішення на її користь. Усі, хто має справу з судами, розуміють, що у такий короткий термін отримати рішення суду практично неможливо. Та й судові рішення про визнання права власності, зазвичай, є незаконними. Недарма знайти самого рішення у реєстрі не вдалось.

У червні 2015 року це рішення було скасовано Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Очевидно, усвідомлюючи незаконність набуття права власності та передбачаючи це рішення апеляції, родичі судді вдаються до типової схеми, яку застосовують шахраї для незаконного заволодіння нерухомістю. 12 березня 2015 року Алла Іванівна дарує цю нерухомість сину, тобто судді – Станіславу Олеговичу. Він через 8 днів, тобто  20 березня дарує його своїй дружині – Ричко Юлії. А вона у той же ж день дарує його своїй матері – Жуковій І. В. І щоб закріпити усю схему Жукова у жовтні 2017 року передає дане приміщення в іпотеку, начебто отримавши від Шрамової Вікторії Миколаївни позику у розмірі 35 000 дол. США.

Отже, суддя долучився до абсолютно шахрайської схеми, що покликана ухилитись від виконання рішення суду. Як це співвідноситься з правилами суддівської етики? Відповідь очевидна.

Але і це ще не все, що розповів про суддю Реєстр судових рішень.

Виявляється у судді є борг перед банком у розмірі трохи більше 80 000 грн. Очевидно, цей борг тягнеться ще з часів його підприємницької діяльності. Державний виконавець виявився наполегливим і навіть домігся тимчасового обмеження виїзду судді за кордон Потім заборону скасували, але такий факт мав місце. Проте з точки зору антикорупційного законодавства виникає питання – чому у жодній з декларацій судді не відображено наявність такого боргу? Є ще й інше питання – чому суддя, який мав більш ніж півмільйонні доларові збереження не міг погасити такий невеликий борг?

А ще суддя у 2016 році хотів розлучитись з дружиною і навіть подав відповідний позов. Але закон забороняє розлучатись, коли у подружжя є дитина віком до 1 року. Тому судді відмовили. Що це було – справжнє бажання розлучитись чи створити ще одну можливість не декларувати спільне майно, ми можемо лише здогадуватись. А фіктивне розлучення є дуже популярним способом зменшити кількість майна у деклараціях.

Розповідаючи про суддю, не можемо оминути його батьків. Батько судді – Ричка Олег Іванович працював в органах прокуратури з 1996 року. У 2011 став заступником прокурора Дніпропетровської області, де працював до жовтня 2014 року, коли його було люстровано. Нині ім’я Олега Рички внесено до переліку люстрованих осіб.

Також відомо, що у судді є брат, який теж працював прокурором з 2009 по 2015 роки. На сайті прокуратури Дніпропетровської області розміщені окремі декларації Дениса Рички.

По-друге, двома квартирами у Дніпропетровську та трьома у Київській новобудові. Квартири у Києві вона набула за чотирма рішеннями суду.

Також нам вдалося довідатися, що Ричка Алла Іванівна з 2015 року є засновницею ТОВ «Енерджи солар». Товариство спеціалізується на виробництві електроенергії, до його статутного фонду вона внесла майже 41 мільйон гривень!

Також Алла Іванівна є співвласницею ТОВ «ЖЕК АЮ-ДАГ» разом із партнером Ігорем Кульковим. Фірма має кримську прописку і спеціалізується на будівництві. Туди мати судді Станіслава Рички внесла майже мільйон гривень до статутного капіталу.

Звідки у матері судді такі статки, залишається лише здогадуватись, але в українських суддів та прокурорів успішні батьки та дружини не рідкість.

Автопарк родини судді більш скромний ніж нерухомість. У розпорядженні Станіслава Олеговича Рички лише один транспортний засіб – мотоцикл Suzuki 1250 F. Іншого рухомого майна у декларації не вказано.

Але достовірність цієї інформації у нас викликає цілком обґрунтовані сумніви.

З реєстру судових рішень стає відомо, що Ричка Станіслав Олегович 22. 02. 2016 року о 21:10 годині керуючи автомобілем «Крузер» рухаючись по вул. Гоголя порушив правила дорожнього руху.  Слід зазначити, що такий автомобіль є у матері судді і якщо він ним користується, то його потрібно декларувати.

У реєстрі є дані про ще одне порушення з боку Рички С. О., але самого рішення чомусь немає.

У Алли Іванівни Рички є ще Mazda 5 2006 року випуску, Nissan Leaf 2014 року випуску. Крім того, тесть судді Олександр Жуков користується автомобілем Hyundai elantra.

15 травня 2018 року Ричка Станіслав Олегович буде серед тих, хто проходитиме співбесіду з Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Сподіваємося, що Станіслава Олеговича не омине питання про таємниче зникнення готівкових коштів на півмільйона доларів, а головне – їх джерело доходу. Також було б цікаво почути відповіді на питання про недекларування майна, участі у сумнівних операціях з майном, користування майном і невиплачений борг. Головне, щоб усім цим фактам була надана належна оцінка. Проте у нас немає ілюзій. Практика доводить – на основі чинних правил кваліфікаційного оцінювання у судді непогані шанси залишитись у системі та отримати від діючої ВККС рекомендацію на довічне суддівство.

Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. PROSUD