Під час Революції Гідності Олег Васильченко як мінімум двічі розглядав справи щодо учасників  поїздки до Межигір’я 29 грудня 2013 року. Так, при розгляді справи щодо Пістуна М.М., який заперечував сам факт зупинки його представниками ДАІ, суддя Васильченко за відсутності водія та без заслуховування працівника ДАІ ухвалює рішення про позбавлення його водійських прав на 3 місяці.

В іншій справі за аналогічним епізодом щодо Махна О.В. сторона захисту наводить докази того, що громадянин Махно взагалі не керував транспортним засобом у цей день. Незважаючи на це та на відсутність у матеріалах справи доказів, що за кермом був Махно О.В., Олег Васильченко доходить висновку, що вина особи підтверджується, і виносить рішення щодо притягнення власника авто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Пізніше,  після втечі екс-президента Віктора Януковича, сам суддя Васильченко і скасовує дану постанову на підставі Закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».  А отже, суддя Васильченко знав, що ухвалював це рішення стосовно учасника мирних зібрань. Однак вже через 3 роки, заповнюючи декларацію доброчесності,  Олег Васильченко «забув» про це та вказав, що не виносив таких рішень.

Окрім цього, у власності судді Васильченка є також квартира в Києві площею 109 кв. м. За нашою інформацією, вона знаходиться у Печерському районі столиці, за адресою вул. Лесі Українки, 21а. Вартість квартири подібної площі сьогодні – від 160 000$.

13-річний син судді також має власне житло, щоправда, набагато скромніше, ніж його батьки: квартиру площею 52 кв. м. в с. Катюжанка Вишгородського району. Квартиру Івану Васильченкові подарували, коли йому було лише 5 років. Очевидно, що дана квартира і є тією нерухомістю, із надання в оренду якої родина Васильченків отримує прибуток трохи більше 3 тис. грн на рік.

Однак ситуація з майном не завжди була такою гарною: на початку суддівської кар’єри, у 2006 році, місцем реєстрації родини держслужбовців був аварійний гуртожиток МВС по вул. Житньоторзька, 8, що на Подолі. Непридатним для проживання цей будинок визнали ще 2005 року, однак у ньому дотепер проживає або принаймні зареєстровані понад 1000 осіб.

Припускаємо, що квартиру на Печерську родина судді отримала як службове житло, яке потім приватизувала.

Щодо рухомого майна, то дружина судді має право безоплатного користування автомобілем Volkswagen Touareg 2008 року випуску, який належить Ользі Мельничук. При цьому право користування автомобілем Оксана Васильченко набула відразу після його придбання – у 2008 році. Нам невідомо, ким є Ольга Мельничук родині судді та на яких саме умовах здійснюється керування авто, але це дуже схоже на схему, коли власник авто є лише номінально, а фактично воно придбане на кошти чиновника.

Окрім цього, у власності дружини судді є квадроцикл Kawasaki BF 750 2010 року випуску та бортовий причіп 2009 року.

Як бачимо, деякі судді, які ухвалювали рішення стосовно активістів під час Майдану, не тільки не понесли жодного покарання, але й отримали підвищення по службі та стали обличчям суду, в якому вони працюють. На жаль, це лише додатково підтверджує те, що суддівська система захищає сама себе, і суддів влаштовує те, що їх представляють колеги, які продовжують підривати довіру суспільства до судової системи.

Дана інформація буде нами офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. PROSUD